Математичний гумор

Слов'янські цифри

Слов'янські цифри - цифри, що застосовувалися древніми слов'янами для позначення чисел в алфавітній системі нумерації, що виникла в X в. Вважають, що алфавітне позначення чисел було введено одним з укладачів слов'янського алфавіту - Кирилом (помер в 869 р.). Система позначення чисел була побудована за типом іонійської, якою користувалися візантійці; числові значення отримали лише літери, що відповідали буквам грецького алфавіту. Ця слов'янська система іменувалася кирилицею. У другому слов'янському способі позначення чисел - глаголиці - подібності з іонічною системою немає. Там числові значення букв строго відповідають їх алфавітному порядку. В обох системах для виділення в тексті чисел над кожною літерою або треба всім числом ставився особливий знак (титло).

В слов'янській мові для найменування вищих десяткових розрядів вживалися назви «мале число», в якому назви не йшли далі 106, і «велике число», в яке входили числа до 1050. При цьому одні й ті ж назви позначали в обох системах різні числа. Так, тьма позначала 10000 в малому числі і 1000000 у великому числі. Легіон позначав в малому числі 10 тем, а у великому числі - темряву тим і т. д. 1050 називали колодою. Букви алфавіту,що відповідали числам 1-9, обведені кружком, позначали темряви, обведені кружком з точок - легіони, а кружком з променів - леодр (леодр - в малому числі дорівнював 10 легіонам, тобто 1000, а у великому - 1024 = легіон легіонів). Леодр леодрів (1048) називався вороном.

Вивчаємо графіки функції в ритмі танцю

А чи знаєте Ви...?

еволюція комп'ютерних технологій

Одним з перших пристроїв (V-IV ст. до н. с. )- що полегшували обчислення, можна вважати рахівницю - це переносний пристрій, що складається з дерев'яних кружечків, нанизаних на дерев'яний або металічний стержень.
З розвитком науки виникає необхідність створення більш досконалих обчислювальних пристроїв.

1642 р. 19-річний французький математик Паскаль створив першу в світі “сумуючу” машину – Паскалину –яка могла додавати і віднімати.
В 1694 році німецький математик фон Лейбніц сконструював машину, яка виконувала всі чотири арифметичні дії. в тому числі і добувати  . І в XIX ст. арифмометри отримали досить широке застосування,
1830 р. англійський математик Чарльз Беббідж винайшов першу програмовану обчислювальну машину, яку назвали "аналітичною машиною Беббіджа''. Програми записувались на перфокартах. Однак Беббідж не зміг реалізувати свою ідею на практиці.
Перша рахувальна машина була розроблена 1930 р. американським вченим В. Бушем - диференціальний аналізатор. Вона працювала на електриці, а інформація зберігалась за допомогою електронних карт. Такі машини були громіздкі і важили до 200 тонн.


Необхідність в швидких і точних розрахунках особливо зросла під час       ІІ світової війни. Військовим був потрібен комп’ютер для артилерійських обрахунків, і 1944 р. професор Гарвардського університету Айкей виготовив перший в світі цифровий комп'ютер — Марк І.
1946 р. rpупa інженерів під кер-м Д. Maушлa і Д. Еккерта на замовлення військового відомства США створила перший в світі повністю електронний комп’ютер ENIAC. (швидкодія - 5000 операцій додавання і 300 операцій множення в секунду). Розміри - ЗО м в довжину; об’єм - 85 м3; вага - ЗО тонн. Використовувалось 18000 електронних ламп.

В 1945 р. до роботи по створенню обчислювальних машин був залучений математик Джон фон Нейман, який запропонував ідею збереження програми в пам’яті комп’ютера. Перша ЕОМ із зберігаємою програмою створена 1949 року в Кембріджі англійським дослідником Морісом Уілксом - EDSAC.
По завершенню роботи над ENIAC Д. Маушлі і Д. Еккерт заснували власну компанію, яка приступила до розробки зі зберігаємою програмою. 1951 р. вони створили UNIVAC - 1-й серійний комп’ютер і 1-й комп’ютер, який використовував магнітну стрічку замість перфокарт.
Комп'ютери 40-х і 50-х років були дуже великими пристроями величезні зали були закладені шафами з електронним обладнанням. Перший крок до зменшення розмірів комп'ютерів став можливим з винаходом в 1948р. транзисторів - мініатюрних електронних приладів, які змогли замінити електроні лампи. - це блоки пам’яті. В середині 60-х років відбувся ще один крок до мініатюризації - були винайдені інтегральні схеми.
В 1968р. було сконструйовано інтегральну схему, аналогічну за своїми функціями центральному процесору ЕОМ. Так з'явився перший мікропроцесор Intel-4004.
Протягом років все далі зменшувались у розмірах і удосконалювались.

Хтось вважає математику нудною, хтось — нецікавою, але ми з Тобою, друже, знаємо, що в цій науці вирують справжні пристрасті! А що вже захоплюючих фактів та дивовижних відкриттів у математиці — усіх не злічити!

Про деякі з них я з великим задоволенням Тобі розповім.